Як зробити правильний вибір домашньої тварини із притулку

Як зробити правильний вибір домашньої тварини із притулку

Ви твердо вирішили взяти тварину з притулку, обрали притулок, а можливо, навіть, і тварину, і ось цей урочистий момент настав – ви приїхали до притулку і забрали свого обранця додому. Ви вже готові відкрити йому двері свого дому та серця назавжди, але тут з’ясовується, що ця тварина, на вашу думку, не зовсім вам підходить. Звичайно, завжди треба налаштовуватися на позитив, а також розуміти, що тут потрібна адаптація, при чому як з вашого боку, так і з боку тварини, життя якої кардинально змінилося. Але, все таки, ситуації, коли тварина з тих чи інших причин не підходить новій сім’ї, нажаль, трапляються. Як правило, майбутні господарі-ентузіасти, які беруть тварину, і не тільки з притулку, вперше, допускають типові помилки, результатом яких є розчарування та реальність, що не відповідає очікуванням. Якщо ви хочете уникнути ситуацій, коли тварина виявляється «не тією», для вас нижче перелік типових помилок, які заважають зробити правильний вибір.  

1. Не робіть вибір тварини, виходячи лише з її зовнішніх характеристик (таких як, наприклад, порода чи розмір), оскільки думка, що саме зовнішні характеристики є запорукою того, що тварина вам обов’язково підійде, є помилковою. Наприклад, якщо у вас невелика квартира, пес зовнішніх характеристик той-терьера ще зовсім не означає, що ця тварина ідеально вам підійде. Зовнішність лише один із аспектів, які ви повинні враховувати, роблячи вибір домашньої тварини. Краще буде, якщо ви дізнаєтесь якомога більше про тварину, яку ви збираєтеся взяти із притулку. А це важко зробити без вашого безпосереднього фізичного контакту. Так що порада номер один – поїдьте до притулку особисто та поспостерігайте деякий час за твариною, яку ви хотіли б забрати додому.

2. Зануртесь в себе, перш ніж робити вибір, який вплине на ваше подальше життя. По-перше, зрозумійте чи ви дійсно вільні від стереотипів і готові взяти тварину з притулку. Чи не будете ви шукати в ній ознак нестабільної психіки чи безпечних для вас хвороб. Якщо ви вагаєтеся – краще не беріть тварину з притулку, щоб потім не повертати її назад, показавши краще життя. По-друге, проаналізуйте свої життєві обставини на предмет вільного часу, який ви готові витратити на вашого нового члена сім’ї, фінансової ситуації у випадках, коли тварину необхідно лікувати і таке інше. Якщо ви виявитеся неготовими в цих питаннях, задумайтеся, яка доля чекає на тварину, яку ви вже привели до себе додому. А тому, порада номер два – оцініть ваші можливості максимально об’єктивно.

3. Не приймайте імпульсивних рішень, приїхавши до притулку. Звичайно, це може бути просто нестерпно, коли десятки тварин дивляться на вас сумними і благальними очима, - вам хочеться забрати з собою їх всіх! Якщо ви дуже чуйна людина і вам важко утриматися від емоційних рішень, візьміть до притулку людину, яка допоможе все раціонально зважити і обрати домашню тварину, яка підійде найбільше саме вам. Тому порада номер три – намагайтеся приймати рішення не серцем, а розумом. Це буде запорукою того, що тварина, яку ви врятуєте, назавжди залишиться з вами, а не буде змушена повернутися назад до притулку.

4. Якщо у вас є діти, безумовно, ви берете тварину з притулку в першу чергу для них. Взяти дітей з собою до притулку і показати їм реалії життя його мешканців – це чудовий спосіб виховання у дітей відповідальності по відношенню до тварин. Але діти, при цьому, можуть не в повній мірі розуміти, яка тварина потрібна саме вашій сім’ї. Наприклад, вашій дитині приглянулося миле котенятко, при цьому ви знаєте, що в дитини алергія на котів. Звичайно, рішення (при чому на користь собаки або гіпоаліргенних видів котів) повинні приймати ви, а не ваша дитина. Але це зовсім не означає, що дитина повинна стояти осторонь в прийнятті такого важливого рішення, яке потім вплине і на її життя, якщо ви, звичайно, хочете, щоб ваша дитина ділила частину обов’язків по догляду за тваринкою з рештою членів сім’ї. Тому дозвольте дитині брати участь у прийнятті інших, не менш важливих рішеннях, що стосуються процесу «усиновлення» домашньої тварини. Дозвольте дитині обрати ім’я тварині, якщо вона ще його не має, аксесуари, іграшки та інші речі для майбутнього домашнього улюбленця. Звичайно, ви повинні переконатися, що в тварини та вашої дитини є контакт, інакше всі попередні три пункти наших рекомендації не мали жодного сенсу …

Домашні тварини – це чудово. Тварини, яких ви врятували – це прекрасно. Тепер ваша відповідальність полягає в тому, щоб тварина була врятована на завжди! Переконайтеся заздалегідь, що у вас немає ніяких перепон до того, щоб бути щасливим господарем домашньої тваринки.